пʼятницю, 9 грудня 2016 р.

Стрітення

 Спортивна розвага для старших дошкільнят

Спортивний майданчик прикрашений сніжинками та квітами.
Діти виходять до центральних воріт садочка, шикуються по зросту.
Ведуча. Чи знаєте ви, любі діти, що сьогодні святкують Стрітення? У народі кажуть, що цього дня Зима з Весною зустрічаються. До обіду господарює Зима, а після обіду починає господарювати  Весна. А щоб на їх побачити потрібно вирушити у дорогу.
Діти починають рухатись навколо садочка.
-         Ходьба  звичайним кроком.
-         Ходьба і біг «змійкою».
-         Ходьба і біг з переступанням через  снігові кулі.
-         Ходьба звичайна із вправленням дихання.
Діти підходять до червоної лінії (позначення кольоровою водою).
Ведуча.  Щоб відшукати місце зустрічі Зими із Весною, потрібно пройти деякі випробовування.


Ось перше: «Не загуби сніжку»
На майданчику позначають зафарбованою водою різні великі за розміром криві лінії — «фігури». Кількість фі­гур 4—5. Відстань між ними 0,5—1 м, розмір до 2 м по прямій. Кожний учасник одержує сніжку, яку кладе поверх голови на шапку. Треба пройти по всіх фігурах, не впустивши сніжку.
Правила. Проходити по фігурах, не поправляючи сніж­ку.
Ведуча.  Молодці, справились. А тепер сідаймо у потяг, адже він нас чекає. 
Ігрова вправа «Поїзд»
Одна дитина  сідає на санки, інша буде катати ї. Санки розставляють одні за одними — це «поїзд». Вихователь дає сигнал — «поїзд» починає рухатись, і по сигналу — «поїзд» зупиняється, діти міняються місцями. Потім «поїзд» знову рухається вперед.
Ведуча.  І тут ви молодці. Але подивіться на наступне випробовування.
Спортивна вправа «Ковзання по крижаних доріжках»
Діти діють по черзі. Розбігшись, дитина ковзає по ков­занці, відводячи руки вбік (що полегшить збереження рівноваги).
Ведуча.  Вже лишилось останнє випроповування.
Спортивна вправа «Ковзання по лижні»
Пересування по лижні між  лижними  палицями.
Ведуча.  А погляньте любі діти на наш спортивний стадіон, як він цікаво прикрашений.
Діти роздивляються і звучить фонограма  «Метелиці».
До дітей виходить Зима (дорослий).
Зима. Здрастуйте, діти.
Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди.
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я … (зима).
Ведуча. Зимонько-зима, ми раді знову тебе бачити! Пам’ятаєш, що наші діти гарно вміють загадки відгадувати? Якщо хочеш, іще загадай.
Проводиться гра «Загадковий хоровод».
Діти шикуються в коло, тримаючись за руки. Вони йдуть по колу і проговорюють: «В колі весело кружляй і загадку загадай». Зупиняються. Зима загадує загадку, а діти відгадують.
Зима. Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг);
Хто малюнок на вікні уночі зробив мені. (Мороз);
Біла морква зимою росте. (Бурулька).
Ведуча. Добре зимонько нам було з тобою, весело.  Цього року ти як ніколи потішила малят, але всьому свій час і пора. Та вже весна не за горами.
Зима.    Чим усім я не вгодила?
Прийди, прийди, весно мила! (дражнить дітей)
Синку Грудню, що не так?
Ти ж на все в мене мастак.
Грудень.   Дуже, матінко, старався,
Працював, не лінувався.
Всюди господарював —
Землю й ріки я скував.
Ще Святого Миколая
 І Мороза запросив,
Новорічную ялинку
Дітям вкотре нарядив. 
Ведуча. Так, все вірно. Діти ми святкували ці всі свята у грудні? Давайте пригадаємо і виконаємо знайомий таночок.
Пісня – таночок «Підемо у двір гуляти»
Діти під фонограму виконують рухи під слова пісні.
Зима. Ось бачите як весело зі мною. А ви мене хочете прогнати.
Синку Січню, що не так?
Ти ж на все в мене мастак.
Січень. 3 Новим роком всіх вітав,
З хуртовинами гуляв.
І колядки, і щедрівки
Мали в січні любі дітки.
Лижі, ковзани, санчата —
Дуже раді їм малята. 
Ведуча. Так, все вірно. Діти,  чи були морози в січні? (Так) Тож давайте пограємо гру і втішимо нашу Зиму морозами.
Гра «Два морози»
На  двох  протилежних  боках  майданчика  (зали)  накреслені  лінії. Це два «будиночки», відстань між якими — 8–15 м. Усі діти, крім двох виділених «морозів», які стоять посередині майданчика, перебувають в одному з «будиночків». За сигналом вихователя «морози» голосно промовляють:
Ми два братці молоді,
Два морози удалі.
Я Мороз — Червоний ніс,
Я Мороз — Синій ніс!
Хто з вас не боїться
В путь-дорогу пуститься?
Д і т и.
Не боїмося ми погроз,
Не страшний ти нам, Мороз!
Після  цього  діти  сміливо  перебігають  до  протилежного  «будиночка», а       «морози  намагаються  спіймати  їх.  «Мороз»  «заморожує»  тих,  хто  бігає,  торкаючись  їх  рукою.  «Заморожені» зупиняються на місці до наступного перебігання. «Морози» знову виходять на середину, повертаються  обличчям до  дітей, які стоять  на  другій  лінії,  пропонують  «у  путь-дорогу пуститься».  Діти  відповідають  хором  і  швидко  біжать  виручати  своїх товаришів, подають їм руку й разом перебігають до першого «будиночка», а «морози» їх не пускають. Після 2–3 перебіжок призначаються нові «морози», гра повторюється.
Зима. Ось ви і морози мої любите. Де ж це третій мій синок?
Синку Лютий, що не так?
Ти ж на все в мене мастак.
Лютий. Я зробив немало справ,
В лісі, в полі побував.
Вщент засніжені поля,
Спить натруджена земля.
Якщо снігу через край —
Буде добрий урожай.
Ведуча. Так, все вірно. Та подивись Зимонько сама – снігу в нас уже нема. Та не засмучуйся дарма. У віхолу ми пограємо з тобою.
Гра «Віхола» (на зразок «Море хвилюється»)
Діти утворюють коло, одна дитина (ведучий) посередині. Діти ходять по колу в різному напрямку: праворуч або ліворуч та бігають. Дитина всередині кола промовляє:
Віхола хвилюється раз,
Віхола хвилюється два,
Віхола хвилюється три!
Зимова фігура на місці замри!
Діти  раптово  зупиняються  і  кожний  із  них  зображує  той  чи інший  придуманий  рух.  Ведучий  обирає  те,  що  йому  найбільше сподобалось. Діти міняються місцями. Гра повторюється.
Зима.     Віхола повіяла раз,

Віхола повіяла два, 
Віхола повіяла три,
Зимова фігура замри.

Ведуча. Гарно грати з Зимою, весело. Але ж сьогодні Стрітення, має прийти Весна. Щось вона забарилася. Давайте станемо у коло і затанцюємо веснянку. Весна почує та й прийде.
Хоровод гра – закличка.
Вийди, вийди, сонечко,

На дiдове полечко,
На бабине зiллячко,
На наше подвiр'ячко.
На веснянi квiточки,
На маленькi дiточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються. 
На останніх словах заклички приходить до дітей Весна. 
Весна. А ось і я, Весна-красна!
Куди ступлю, там сонце сяє,
Усе навколо оживає.
Іду, пробуджую від сну
Всю землю чарівну!
Доброго дня, діти. Здрастуй, сестрице Зима. Почула я вашу веселу пісеньку і вирішила подивитися, хто це весну чекає.
Ведуча. Це діти тебе, Весно, чекають. Тому що знають, скільки радощів ти з собою приносиш.
Зима. А як же я? Невже зі мною було вам сумно, діти?
Ведуча.  І з тобою, Зимонько, ми повеселилися. Давайте, діти, зараз пригадаємо, що буває взимку, а що навесні.
Проводиться гра «Відгадай та прибіжи».
Ведуча разом з дітьми стоять посередині майданчика. Зима стає з одного боку майданчика, а проти неї, з іншого боку майданчика, стає Весна. Ведуча називає ознаки пір року зими та весни, робить сплеск  долонями. Якщо ознака відповідає зимі, то діти після сплеску біжать до Зими, а якщо ознака відповідає весні, то діти біжать до Весни.
Білий сніг пухнастий падає, кружляє
І на землю тихо стелиться, лягає. (І. Суриков)
Одяглися люди в шуби,
Натопили тепло груби,
Білки гріються в дуплі,
Миші – в норах у землі. (Н. Забіла)
Під зелену під ялинку
Ставив Дід Мороз торбинку.
В ній цукерки та пакунки,
В ній солодощі, дарунки. (Ю. Турчина)
Нині свято – Мамин день.
Заспіваю я пісень для матусі.
Ще й рясних, запашних 

Нарву квітів польових для матусі. (О. Криштанович)
Перші проліски цвітуть,
Перші джмелики гудуть.
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов’ї. (Т. Корольова)
Тільки сонечко пригріло,
Мати-й-мачуха з’явилась.
Серед чорної землі
Сяють Сонечки малі. (В. Паронова)
Зима.         Не піду від вас нікуди
 Хай іще мороз тут буде,
 Хай лютує сніговище,
 Хай ще спить Весна-сестриця.
Весна.        Час тобі з дітьми прощатися.
 Буду я вже прокидатися.
                    Вкрию землю травичкою
 Ведуча.  Зимо, Весно, не сперечайтеся, а краще позмагайтеся, а наші діти вам допоможуть. Сьогодні ж свято Стрітення, саме сьогодні Ви і зустрілися. Діти, допоможемо визначити хто ж буде панувати на Землі?
Діти. Допоможемо.
Гра «П’ять кроків назустріч»
Дві однакові за кількістю групи дітей стають напроти одна одної. Відстань між шеренгами— до 10 кроків. Перед кожною шеренгою накреслено лінію (на снігу можна помітити зафарбованою водою). Діють по черзі. У тій шерензі, яка почне дію, діти кладуть руки один одному на пояс. Так суцільною шеренгою вони ступа­ють назустріч другій, уголос лічачи кроки: «раз-два-три- чотири-п’ять». На останнє число вони швидко знімають руки з пояса, повертаються і біжать назад за свою ме­жу, а гравці іншої шеренги в цей час починають їх ловити. Ті, кого зловили, відходять убік. Потім починає дію друга шеренга, а перша ловить. При дальшому по­вторенні включаються до розваги ті діти, яких зловили раніше.
Правила. Гравці, які ловлять, не мають права забігати за накреслену лінію.
Вказівки до проведення. Запропонувати, щоб діти ро­били великі кроки під час лічби.
Ведуча.  Ось бачите, шановні, завжди перемагає дружба! З тобою, Зимонько, нам було дуже добре, весело, але настав час тобі вирушати в дорогу – у далекий північний край, де морози і сніги. А далі господарюватиме Весна, і буде  вона прикрашати рідну землю – зеленню, і квітами.
Зима. Що ж, буду збиратися у дорогу. Та через рік знову до вас завітаю, снігом землю вкрию, морозу напущу. Чекайте на мене, готуйте лижі, та санчата. 
Зима виходить з майданчику. 
Ведуча.  Зима пішла. А Весна красна з нами лишилась. Давайте затанцюємо улюблений таночок Весни.
«Кривий танець»
Діти узявшись за руки під аудиозапис, в’ються зиґзаґом по всьому майданчику, виробляючи різні фігури.
Ведуча.  Ми тебе чекали Веснонько. І вміємо у весняні ігри грати.
Гра «Струмочок»
Діти стають парами один за одним, взявшись за руки і піднявши їх вгору. Ведучий проходить під піднятими руками і вибирає когось собі в пару. Вони разом доходять до кінця струмочка і встають ззаду. Залишившись без пари гравець стає ведучим.
Ведуча.  Всі ми Зиму проводжали,
Весну-красну зустрічали.
Уквітчай наш край,
Дай нам добрий урожай!
Весна.  Я тепло вам принесла,
І сонечка додала.
Щоб міцніли усі діти
Й розцвітали наче квіти. 
Весна.  Ви знаєте, діти, що в цей день ще й пташок викликають з далеких країв. А кликати їх потрібно  голосно, щоб вони почули та прилетіли.
Всі закликають пташок повернутися з теплих країв.
Діти голосно промовляють слова:
Пташок викликаю з далекого краю.
Летіть, соловейки, на нашу земельку.
Летіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
Весна  роздає дітям по­дарункивипечених  пташечок, діти дякують.
Діти залишають спортивний майданчик. Весна проводжає їх.


Звучить веснянка у аудіозаписі.

Немає коментарів:

Дописати коментар